с.Воля-Довгоуцька

Назва села Воля-Довголуцька за переказами походить від слова «воля», тобто вільні від пана люди. Перша згадка про село Воля-Довголуцька бере початок з кінця XI століття.

Пан з села Довголука звільнив від кріпацтва людей і люди посилилися на нових землях. Пізніше до села «воля» додали Довголуцька бо саме перші жителі села були з Довголуки. У середині XII століття до Волі-Довголуцької переїхали на проживання декілька родин із Самбірщини. Це люди з прізвищами Войтович, Лис, Зварич, Лоїк, Грудзінський.

У 1950 році до Волі-Довголуцької були переселені люди з хутора Шипільська. Їх звинуватили у стосунках з УПА.

Під час другої світової війни в Німеччину було вивезено багато людей, особливо молоді. За співпрацю з УПА декілька сімей вивезли в Сибір. Багато людей там загинули, але більшість повернулося в село.

Населення від найдавніших часів характеризується непосильною працею землеробів. Відсталі форми господарювання змушували селян займатися різними промислами. Добру славу мали столярі, ковалі.

Через село Воля-Довголуцька протікає  річка «Ведмежа». Це одна з річок басейну річки Колодниця. Починається річка в підніжжі перших підвищень карпат, в лісах які були багаті дичиною, в тоу числі ведмедями. Від них пішла назва річки «Ведмежа».

Село Воля-Довголуцька розташоване на відстані 14 кілометрів від міста Стрий та 48 кілометрів від міста Дрогобич, колишнього обласного центру.

22 січня 1946 року постановою Дрогобицького обласного виконавчого комітету «Про утвердження сільських, селищних та міських рад, підпорядкованих райвиконкомом була утворена Довголуцька сільська рада».

У 1954 році село Воля-Довголуцька увійшло до цієї сільської ради, у складі якої пробуло до 2015 року, після чого разом із Довголукою та кількома сусідніми селами увійшли до складу новоутвореної Грабовецької ОТГ.

А уже з кінця 2020 року входить до складу Грабовецько-Дулібівської сільської ради.

Перша школа на теренах села була відкрита в 1909 році. В першому класі навчалося 65 українських дітей різного віку. Починаючи з 1946 року і по сьогодні функсіунує почаскова школа I-II ступенів, де на сьогоднішній день навчається 16 дітей з Волі-Довголуцької та Монастирця. 

В храмі Різдва Пресвятої Богородиці с. Воля-Довголуцька знаходиться ікона Пресвятої Богородиці.

Історія Воле-Довголуцької  Чудотворної ікони розпочинається в XVIII століття , коли одного разу, два мешканці повертаючись до села, побачили видіння – Божу Матір з дитятком на руках у великому сяйві. Місцевий священик порадив їм звернутися до маляра і так була написана ікона, яку урочисто помістили в храмі. За посередництвом ікони почали відбуватися чуда.

До Волі-Довголуцької приходили прочани, так, у 1902 р., на одній з прощ був присутній митрополит Андрей Шиптицький . Після радянського комуністичного режиму, з 1998 р., прощі відновилися і відбуваються щороку в неділю після Різдва Пресвятої Богородиці.   

У червні 2001 року перебуваючи у Львові папа іван Павло другий благословив корони для Воле-Довголуцької чудотворної ікони. Коронація відбулася 23 вересня  2001 року як здійснив Владика Юліан Гбур, Єпарх Cтрийський .                         

До чудотворного образу Матері Божої на Різдво Пречистої Богородиці йшли з давніх часів і сьогодні йдуть прочани на відпуст. Щоб благати заступництва  і помочі.

На місці, де в далеку давнину з’явилася Матір Божа, мешканці села збудували капличку. Яку старанно доглядають. 

Коли була збудована перша церква в селі невідомо. Вона була віддана опіці Матері Божої, бо храмовий празник був на Благовіщення Пречистої Діви  Марії.

Дерев’яна  церква Святого Миколая збудована в 1826 році, яка згоріла від непогашених свічок після відправи. Образ Матері Божої, який не змогли зняти , бо все палало полум’ям, знайшли на згарищі лише трохи обгорівшим.

В 1932 році почали будувати нове дерев’яну церкву. Вже в 1935 році новозбудовану церкву назвали в честь Матері Божої Різдва Пресвятої Богородиці. Мешканці села вважають матір Божу своєю заступницею.                             

Здавалося зникне навіки історичний дух по славному стрілецтву, воїнах УПА. Та ні- залишилося у народі те, чого вбити не можна – стрілецька душа, повстанська пісня.

Наша країна отримала унікальний шанс на певному етапі свого панування зробити вибір свого подальшого існування. Україна стала Незалежною державою.

Сільська громада шанує героїв, які віддали своє життя за нашу свободу. На їх честь в селі висипана висока могила і поставлений березовий хрест. Біля могили Народний дім, бібліотека, та жителі села не втрачають нагоди гідно відсвяткувати День Незалежності України та інші державні свята, віддати шану загиблим односельцям.

Біля храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Воля-Довголуцька жителі села поставили статую Матері Божої.